Бескиди як вони Є

Як і планувалося тут forum.beskyd.org рушили в Бескиди. Зібралося нас 6 чоловік, які не боялися дощу і прагнули пригод, а саме: Лядек з Ксеньою, Бодун з Юрою, Унфоргівен і Я.

Прогноз не підвів і цілий день був якшо не туман, то дощ. До Параски дійшли вже всі з мокрими споднями і ногами. Вся трава на Хребті навколо мокра від дощу і туману. Ніякі мембрани не помагають. На Вершині були вже о першій, шо значно перевершило наш минуломатрасний результат forum.beskyd.org Сіли собі, попоїли файнезно, випили Бодунячої самогоняри і пішли далі.

Взагалі Бескиди самі по собі дуже таємничі та загадкові гори, а в тумані – ше більше. Туман облагороджує і уцікавлює загалом банальні схили та траверси. А чого тільки вартий дрімучий ліс ! Приємно йти хребтом на якому не видно стежки, бичків і пластикових фляшок. Спостерігаючи справді дикі нетрі громового лісу. До речі, в глибині ми напрапили на нетипове скельне угрупування, якшо йти без намета то там легко є як переночувати в гілках. Скелі утворюють природній дах і захищають від вітру.

В порівнянні з Травнем зявилося маркування білим кольором по хребту і далі. Ми пішли за ним. Питаймся в Місцевих як йти на майдан – ніхто не знає, половину навіть такого села не чули Але нічого, маркування йде в правильну сторону. Доходимо до Гори Княжий верх. Тут стоїть деревяний стовпчик, купа траншей і всяких інших знаків. За горою розсипи Горганських цекотів а далі – стрімкий спуск. Тут ми втратили Маркування, бо ліс був дуже густий і з завалами. Вирішили йти по карті на Північний Захід. Тобто правіше. І це була помилка. Вже аж на другий день ми зрозуміли шо треба було йти крутішим лівим схилом на захід, він мав скоро закінчитися і перерости в підйом на хребет.

Але нічо, спустилися аж в сам низ до річки в Урочище Вили, там же і дорога, вже йшов рясний дощ Тут занйшли гарне місце і впали з наметами. Розпалили вогень, посушилися, переоділися, попоїли, випили літру горівеги і полягали спати.

Ранком дощу вже не було, правило одинадцятої години http://forum.beskyd.org/ ніхто не відміняв Гарно розслабившись і поматрасувавши зібралися і рушили по дорозі вздовж течії. Тричі переходили річку і анрешті вийшли до Села Крушельниця, звідки маршруткоу до Стрия, а далі до Львова.

Два дні в тру Бескидах пройшли швидко, приємно і яскраво. Великих навантаженть не було, зато було багато веселої компанії, дикого незайманого лісу, дощу і грибів навколо. Дякую всім за офігенну компанію. Мені було справді приємно. Настиупний етап – все таки пройти запланованим Маршрутом на Майдан. Принаймні спробувати, може на насутпний раз Бескиди пустять нас в самісіньке своє серце.