До милятинського гейзера

Львів - Жовтяни - Кам’янка-Бузька - Милятинський гейзер - Новий Милятин - Львів
  • Загальна відстань: 135 км
  • Класна компанія, сонячна суха погода, відсутність вітру, спланований маршрут, 99.9% асфальт, краще і не придумаєш. Про компанію: зібралось нас п’ятеро роверистів – Юрко (p.ice), Володя (Garri), Ігор (Villi), Мирон (Мирон) і я.

    В 10.30 від оперного через Галицьке Перехрестя і Дубляни поїхали по луцькій трасі в сторону Жовтян. Першою нашою зупинкою був цвинтар загиблих німців і австрійців в часи Першої світової війни під Жовтянами. Неподалік від того місця був пам’ятник збитому роверисту…

    В Жовтянах ми мали б повертати на київську трасу і через 14 км виїхати майже біля Старого Милятина. Але Мирон був би не Мирон, якби не вніс поправки в маршрут. Пропозиція була простою: зробити «гак» до Кам’янки-Бузької і подивитись на старі дерев’яні церкви. Так як Мирон від початку року наїздив 808 км, «гак» довжиною в 40 км це як з’їздити в магазин за хлібом. Ну погода класна, машин мало, траса нормальна, можна їхати.
    Трохи далі за Жовтанцями є військова частина з ракетними шахтами. Ми думали вона закинута і там можна полазити. А нє – об’єкт діючий і під охороною. Далі КПП ми не попали Радує одне – від ворога ми захищені.

    Зображення

    Під Кам’янкою ми звернули в село Дернів, де стоїть дерев’яна церква 17-го століття. Хоча вона вже не діюча і напівзруйнована, виглядає цікаво: вкритий мохом дах і дерев’яна черепиця справляють враження.

    Далі була Кам’янка-Бузька. Там також є на що подивитись:
    Дерев’яна церква 19-го століття:
    Зображення

    З Кам’янки поїхали в сторону гейзера. В селі Таданів пофоркали ще один дерев’яний костел.

    І Західний Буг. Він в цей час повноводний і виходить за береги:

    Далі вирішили часу не гаяти і зупинитись аж біля гейзера. Так ми проїхали Ямне, Великосілки і виїхали на київську трасу. Кілометрів 5 в сторону Буська – і ми на повороті в Новий Милятин. Десь за кілометр-два і знаходилась ціль нашої поїздки – Гейзер. Місце там гарне: полянка, посередині озерце, а на іншому боці фонтан, який б’є на 2 метри в висоту. Температура десь градусів 10, бо, намочивши руки, було тепло. Вода чиста із специфічним присмаком нафтусі, і запах там стоїть сірководню. В озері є риба.

    На годиннику 17.00, на спідометрі 85, а на повороті в Новий Милятин знак «Львів 34». Пора додому. Це були класні 34 км: рівна, без ям траса і з такою широкою (півметра) обочиною не могла не радувати. Справжній розслабон. Тільки крути педалі. Вже під Львовом сідало сонце: величезний оранжевий круг привертав до себе погляд аж поки не сховався за горизонтом.

    Все, Львів, район Галицького Перехрестя. На спідометрі 126, до дому ще 14-15 км… Гаряча ванна, чайок, відчуття втоми – перша поїздка цієї весни відбулась. І, незважаючи на те, що в дорозі я три рази пробивав колесо і проїхав більше, ніж планував, я про це не жалію.

    Оцінити і написати огляд

    СТАРТ: 15/03/2009
    135 км Львівська область UA
    Отримати напрямок

    Складність:

    Учасники мандрівки:

    E-one, skytalec та Myron