Фотопохід кавалком Чорногори

Бистрець - хр. Косарище - хатка у Куби - відріг Степанець - Менчул - Гутим-Томнатик - оз. Несамовите - Заросляк
  • Загальна відстань: 30 км
  • Любий читачу! Cool
    Ти звісно спитаєш чим відрізняється фотопохід від походу і маєш на те повне правоSmile В фотопоході планування всього маршруту розробляється так щоб місця ночівель припадали на фотографічно феншуйні місця, темп вибирається матрацний ібо на точці треба бути завчасно до заходу сонця щоб трішки відпочити і примітити собі місця для зйомки, цікаві феншуйні ракурси, тощо. Сон в фотопоході зазвичай триває 2-4 години за добу, хоча при правильному підході його можна продовжити за рахунок обідньогоSmile

    Часто ночівля в таких походах відбувається на високогір’ї, навіть на вершинах. Але слід брати з собою запас води і бути уважним щодо іншого типу води – води з неба. Так, невинна ночівля на вершині може перетворитись в відому гру “Артілєрія бйот па сваїм” Laughing А рекорди по бігу треба буде встановлювати навпочіпки. “Ночувати” в позі ембріона під зливою доведеться під кутом 45 градусів тримаючись за гілку жерепуSmile Гроза. Це завжди небезпека для туриста. А для фототуриста в фотопоході подавну. Детальніше про одну з таких ситуацій може колись розповість deviantus )

    Але я щось занадто відбиваюсь від власне походу.

    Отже.

    Мушу сказати вирватись в гори вже давно хотілось. Тому спланували маршрут щоб були трохи різнопланові ночівлі, щоб в перший день можна було на повну матрасити з борщем Smile
    Мати ми в запасі цілих 3 дні, ну не цілих, бо багато часу йде на підходи і відходи.
    Тим не менше поставили ціль вийти біля Бистреця, вилізти на хребтик який розділяє с. Бистрець і с. Дземброня, заночувати на ньому, завітати до туристичної хатинки “У Куби”, поварити борщ і взагалі весело провести час. Ну і познімати звісно.

    Класичний поїзд під першу верховинську маршрутку яка стартує з Станіслава в 5:10, російська попса по дорозі, поворот на Ільці… скільки разів вже ці місця давали старт різним походам і походикам…

    Далі вже навіть рушили пішки до Бистреця але тут нагнав чоловік і запропонував за 20грн з носа довести куди треба. Погодились, то ж зовсім скоро вже були на повороті на Бистрець де і починався підйом на хребет.

    На хребтик від повороту на Бистрець видерлись досить швидко – висота хребта в районі +/- 1000м. Зараз там просто райський куточок – буяють трави і дуже багато квітів. Йдеш їх просторами і по обидва боку хребта бачиш хатинки, скирти сіна, безліч трав і квітів а також незлічену кількість комах які трудяться над цим всім. Феншуууй.

    На цьому хребтику знаходиться відома в туристичних кругах хатинка “у Куби”. Куба – поляк який купив хатку в горах, відреставрував, поставив сонячні батареї, провів воду з джерела (в кран!!!), оснастив хатку багатьма необхідними речима. В хатці також є багато старих цікавих речей – кружок, підсвічників, старий совєський апарат оптичний для споглядання гір і інші цікаві речі. Зараз він приймає туристів – здається по 30грн за добу, правда з нас він нічого не хотів брати, але ми спали в наметах не зважаючи на його запрошення)).

    В перший день план був виконаний і перевиконаний))) Вдень була несамовита спека, довелось дрихнути на карематі під гул мух=) Отаборились паро метрів від хребта біля кльового деревця, траву довелось трохи підім’яти – її висота місцями була ледь не на зріст)
    Сходили оглянули оком околиці, перекусили і дрихли очікуючи сприятливого світла.

    В годині 4 чи 5 підірвались і почали бігати в пошуках чогось їстівного (в фотографічному плані). Набігавшись проводили сонечко на спочинок і вернулись до палаток.

    Ввечері пішли до Куби і його гостей – купи поляків і зварили їм і собі 6л борщу) Борщик був з м’ясом і всім чим положено )) Дехто з нашої групи в невимушеній розмові не зміг втриматись щоб не випити трохи з Кубою… (і я в тому числі). Спочатку горілки, потім трохи пива ) Але стукнула перша і ми з братом пішли на астрофото, а комусь хто залишився потім на ранок було ну дуууууууже кепсько, хехе )))

    Хочу сказати що в цьому місці щось того року багато гадюк, бачили штуки 3 чи 4 ) То ж лазити вночі по траві було дуже приємно))
    Пробіглись з братом туди-сюди по хребту в пошуках цікавих планів для астрофото.

    Не зчулись як стукнула 4та ранку, довелось йти в табір і проігнорувати самотню корову в якості переднього плану для астрофото яка вилізла на хребет і чекала нас в 30м від палатки))

    Як лягали то небо вже по троху загорялось сходом, але відмовити від сну не виходило – на наступний день треба було йти ще огого скільки )

    Встали в 8, сонце вже пекло так що спати було неможливо, швидко поснідали і в путь.

     

    Почались вже відомі мені американські гірки ) Мало-помалу дійшли до полонини Чуфрової де успішно провтикали вихід на стару зарозшу стежку, довелось вертатись і пхатись напролом звіряючись з ЖПС.
    Згодом стежка знову вернулась. Ох і феншуйні види тим шляхом… Не думав що побачу щось незвичне на Чорногорі)
    Полізли на Мунчел. Феншуйний струмочок вздовж якого йшла стежка вверх ніби говорив мені – тут вартує познімати подовше. Обов’язково туди ще повернусь.

    Під Мунчел вилізли якраз за 2-3 год до заходу сонця – відпочили трохи і полізли шукати місця для фото, ловити світло. Ох і класно там було…. Відбігавши захід повернулись і розклали намети (вже в дикому тумані, з долин почали лізти хмари, видимість стала декілька метрів). Про нічну зйомку довелось забутиSmile

    Сіли собі на каміннях як на стільцях і почали готувати вечерю. Тумани налізали з всіх боків і щедро покривали все грубим шаром роси. Повечеряли і нічого не залишалось як лізти дрихнути.

    Зранку встали по 4тій ранку, визирнули – погода ніби є якась)) Полізли знову на фото-точки ) По сході почався дощ, трохи підкмокли, поїли, знов помокли і полізли в тумані який знову звідкись прилетів в третій раз за добу на Мунчел)) Погода мінялась – то щільний туман то прояснення.

    Далі Бребенескул – взяли легко, навіть не помітив, шлях до Несамовитого і довгий довгий мокрий і виснажливий спуск в Заросляк.

    Світла вже не було практично після сходу та й мокро було, іноді накрапав дощ і туман то був то тікав то ж фотоапарат я сховав подалі)

    Далі зацепили чувака який завіз нас в Ворохту. Далі поїли в дефолтній кафешці біля вокзалу і сіли в поїзд на Франик. З Франика і до Львова близько.

    Ну і власне результат того всього поплетіння прошу дивитись нижче в вигляді світлин. Можна критикувати, питатись.

    Оцінити і написати огляд

    СТАРТ: 02/08/2012
    30 км Івано-Франківська область UA
    Отримати напрямок

    Учасники мандрівки:

    bramms