Гостра з чорницями

Перехресний - г. Гостра - Перехресний
  • Загальна відстань: 10 км
  • Коли довго скніти по офісах – виникає шалене бажання мандрувати. А ліпше гір – можуть бути лише гори, в яких ти не бував. Але про це по порядку.

    Зібралося нас троє вар’ятів. Запакувалися в автівку та рушили. Не маючи ані чіткого плану, ані мапи чи напрямку. Хоча останній був, в гори :). І так пумало минали кілометрни в розмовах і було вирішено їхати на Пікуй. Бо як гласить приказка, хто не бачив пікуя, той не бачив нічого. Але в останній мент було вирішено поїхати зі сторони Жденієво. Та й не на Пікуй, а на гору Гостру, з села Перехресний.

    Дорога до перехресного була дуже весела. Тобто лишки дороги були веселі. Але рано чи пізно все погане закінчується, ми пристали до села, припаркували авто і почали пішкодралити. Відразу розбилися об спеку, стрімки підйом і гори. І це було прекрасно. А далі стежина тихцем завела нас у ліс, де було прохолодніше. І ніц особливо, просто собі крокуєш стежиною вгору, пумало набираєш кілометри довжини і метри висоти. Ось так добрели до полонини, де колись я вже бував. Правда вона тоді так рясно не було зарощена кропивою. Тому наближення когось можна було розрізнити по крикам, що наближалися із заростів кропиви, що сягала поза 2 метри заввишки.

    По дорозі почали рясніти чорниці. Враховуючи, що вже лісу нема – вони стали непоганим рятунком від жаги. Жерли багато, жерли всьо, аж за вухами лящало. Добрели до вершини гори, що є трішки нижчою від нашої цілі. Виявляється Гостра має дві вершини.

    Ми розляглися на сідловині між вершинами і ніжилися на сонечку та дивувалися купі зела, що цвіло, а також купі мошкарі, що доїдала. Тож довго не затримувалися й пішли на іншу вершину. Там зловили гарний вітер, маленька фотосесія і спуск. По дорозі натрапили на лохину. Було смачно та йнакше: більш солодко і менш соковито ніж афени. Коли вже нажерлися од пуза – я позбирав ще трохи чебрецю на чай та й спустилися назад, кудою виходили.

    В машині стало млосно і важко повидати все це. Тож вирішили скупатися на порогах в Жденієво. І це було мегокайфово, прохолодно і освіжаюче. Спеку і втому зняло рукою. Страшні й інтимні фотки лишилися в кумпелів, котрим дякую за хорошу компанію.

    Оцінити і написати огляд

    СТАРТ: 24/07/2016
    10 км Закарпатська область UA
    Отримати напрямок

    Учасники мандрівки:

    hvvi