ММ: Миколаївський матрас
довго вирішував куди б мотнутись на ровИрі – натрапив в інтернетах на згадку про кілька цікавих точок поблизу Миколаєва – туди і стартанули(разом з Петром) в 12-ій годині неділі. Дорога далась напрочуд легко – 24+ середня, 62,2 максимальна))
так бункер виглядає з дороги
а це в середині – кілька коморок і сходи на другий поверх
через окраїну Миколаєва, через файну лісову дорогу викотились до місцевої каменоломні ну і згодом до Гроту Прийма – я ще такого природнього обєкту не бачив
підкріпились білком з сусідньої Рукавички
і якби не подивився на годину то ще б сиділи і милувались теплим весняним днем – а година “казала” що через надцять хвилин буде потяг, тому швидко підірвались і на всіх парах помчались на вокзал – ледве встигли… Ось і відкатали задуманий мною трек:
але чогось бракувало, душа вимагала продовження “банкету”…. оскільки ще не було зовсім темно вирішили докрутити кілька км на вульках…
на вокзалі перестріли Брамса і Алікса, з останнім виявилось по дорозі.
Тільки но рушили з привокзальної як тут же зустріли “ні-раз-дупльоннного” Люпка (видно що їхня поїздка “вдалась”), потішили себе що не поїхали і продовжили задумане. на Луганській Алікс забув про своє хворе коліно і задав марафонський темп – ну дуже хотів додому – не стали його затримувати, розпрощались і вйо в ліс. вульки потішили – сухенько майже всюди!одного кола мені вистарчило відчувати себе крайнє задоволеним – переповнений емоціями докрутив додому – вийшло дещо більше 80-км