На цицьку?
Ідея кудись поїхати народилася як завжди спонтанно, а маршрут взагалі за кілька годин до відправлення потягу Львів-Мукачеве.
Мені дуже подобаються гори Боржавського хребта, що розкинувся в районі Воловця. Отож, довго думати не довелося, ліземо на Томнатик. Цю гору в народі ще жартівливо називають Цицька. Варто зізнатися що вигляд гори дійсно відповідає назві.
Лямпотричка завезла нас до Воловця десь о 10:45 рекомендую для тих хто піде перший раз триматися маршруту номер 15. Він починається ще в селі. Як вийти із потяга потрібно іти наліво у напрямку автостанції далі під ЖД мостом ви вийдете на маршрут там власне і побачите перші біло-жовті маркери.
Вже після кількох хвилин ходу стає зрозуміло, що в горах справжня весна і треба розбиратися. Температура десь біля 15-ти градусів безхмарне небо і теплі сонячні ванни лише сприяють подорожуванню і додають життєвих сил.
Дорогою на гору складається враження що зараз осінь а не початок весни. Купи сухого листя, голі дерева. І лише проліски – квіти весни нагадують, що скоро тут все почне буяти і просинатися від зимового сну. 
Сам підйом займе не більше 2 годин часу. На горі сухо, снігу вже нема. Сідаємо попити чаю під величним Хрестом. Перекусили і ідемо шукати місцину із виглядом на Боржаву, де можна було б нормально зварити гречки : )
За 20 хвилин перебігаємо ще якісь 2 горби які відділяли нас від засніженого боржавського хребта. Краса неймовірна. Обрали місцину, тілько почали їсти, як зайнялася трава від пальника. Внаслідок чого довелося відчути себе у ролі пожежника.
Спочатку рятували речі, від чого згорів обід : ( Потім гасили вогонь. Як ми не старалися а зо 3 метри трави вигоріло. Поки збирали речі я передрімав на сонечку. Певно від того і згорів на руках : (
Отож, поївши мівіни з смаженими апельсинами рушили потрохи додому.
Вертатися вирішили іншою дорогою як прийшли сюди. Тому траверснувши г. Плай з лівого боку пішли попри стару закинуту сироварню у село. Прийшли задовго до відправки потяга тому ще 45 хвилин вбивали на вокзалі.
18:45, електричка, купа студентів, гамір, відправлення, залишаємо ці прекрасні місця і повертаємося до повсякденних турбот.
Дякую за кумпанію Лядеку і Ксені.