На Золочів

Ожидів - Білий Камінь - Гавареччина - Ушня - Золочів
  • Загальна відстань: 77 км
  • Сумнівів їхати, чи не їхати було багато. Нараджалися аж до вечора. Так виглядало, що кожен чекав, що хтось відмовиться, а тоді вже з легкою душею можна буде підтримати – Ну ні, то ні. Іншим разом поїдемо. Сміливості відмовитися ніхто не набрався, тому всі, як той циган, що за компанію дався повіситися, вирушили зранку на електричку. Ми з energyonbik’ом всіли на головному двірці, skytalec вже чекав на Підзамчі, а Bur додивлявся останній сон Smile
    Доїхали до Красного, і перше, що відвідали на роверовому шляху – була могила останнього провідника УПА Василя Кука.
    Шляхом на Ожидів заїхали до джерела, біля якої стоїть фігура Божої Матері, обмуровані купелі, планують спорудити капличку.
    До місця фосфорної катастрофи під’їзджати не мали бажання, Ожидів проминули і заїхали в Підлисся, рідне село Маркіяна Шашкевича. Оглянули садибу-музей, зазнимкували столітні дуби, що ростуть на подвір’ї, та й інші цікавинки не оминули об’єктивом і подалися далі на Білу гору, де в 1911 році люди спорудили величезного металевого хреста на честь 100 ліття з дня народження свого земляка. Хрест сильно змахує на Ейфелеву вежу в мініатюрі, що можна бачити на світлинах.
    Ще з гори, де нас гріло сонечко, бачили чорні хмари, які нависали над Золочевом і посипали Bur’а снігом. Та ми не довго тішилися. Той сніг наздогнав нас ще на під’їзді до Білого Каменя, а потім перед Гавареччиною. В Гавареччині оглянули музей Криївку, витягнули води з 65-метрової криниці (я замучився, поки викрутив той бідон на 30 літрів), подивилися як робиться справжня гаварецька кераміка і після перекусу поїхали на зустріч Bur’у, що вже почав сумувати.
    До Золочева в’їхали разом з Bur’ом, вітром і снігом, що засипав все довкола. Заїхали до батьків skytalця, де нас смачно покормили, а тоді повели на оглядини фантастичних мистецьких витворів його сестри. Була там і кераміка і метал і дерев’яна кераміка, чи керамічне дерево – я вже заплутався.
    Після застілля сідати на роверове сіделко, з непривички, як-не як 2 місяці без ровера, було пекельно важко. Перший кілометр їхав на ногах, але електричка чекати не буде – поїде зі мною, або без, тому прийшлося зробити надзусилля і сісти. Доїхали вчасно і вже о восьмій вечора відмочував зболіле, але шалено задоволене тіло в гарячій ванні.
    Поїздка надзвичайно вдалася, було супер-цікаво, пізнавально і приємно. Всім вдячний за товариство

    Оцінити і написати огляд

    СТАРТ: 15/02/2008
    77 км Львівська область UA
    Отримати напрямок