Навколо Миколаєва

ст. Миколаїв-Дністровський - Розвадів - Верин - Прийма - Миколаїв - Заклад - Щирець - Львів
  • Загальна відстань: 72 км
  • Свою мандрівку ми розпочали зі станції Миколаїв-Дністровський в напрямку на Новий Розділ. Відразу на шосе не виїжджали, а рухались від станції вправо, аж до перехрестя на Розділ, де перетрувши автостраду докотилися до вказівника Верин. Трохи далі на оцьому місті повернули з дороги вліво і рухались весь час прямо грунтовою дорогою.

    Аж на цьому роздоріжжі звернули вправо і далі наш шлях проходив руслом неіснуючої річки. Надалі русло розширилося, поросло і треба переміщатися стежкою, аж до цього місця. Тут не забути повернути голову вправо і вгору і зобачите ось таке

    Далі штурмуйте з роверами гору, чи без, і з іншого боку вікриється сам грот Прийма з прилеглими печерками.  Вартує стратити достатньо часу на перебування тут, а на остаток ще й перекусити. Територія чистенька і справді переносить відвідувачів на 45 тис. років назад.

    Радіючи знахідці, бо дорогою таки можна було помилитися кілька разів і суттєво схибити, ми не ризикнули добиратись до Миколаєва лісом і повернули назад. Вернулись, аж до станції і далі продовжили рухатись повз неї паралельно автостраді в напрямку Львова.
    Все одно прийшлось виїхати на шосе.

    Спуск вниз, зліва видніється зелена автозаправка, на перехресті вказівник Заклад 2 км наліво та Миколаїв 2 км направо. Опісля ми повернем на Заклад, а зараз хочем відвідати білих хорватів і нам направо асвальтом,аж до дзьобовидного роздоріжжя. Саме на ньому з’їжджаєм з дороги вліво і піщаним грунтом вверх серед нових особняків впираємся в самі храми 

    Сьомий храм заховався за кущами. Всі вони з’єднані переходами.

    Вертаєм на асвальт і продовжуєм мандри лівою дорогою роздоріжжя, перетинаєм в’їзд в Миколаїв, котрим рухаються автобуси зі Львова, і тримаєм напрямок на кар’єр. Зліва від дороги на височині видніється перший австрійський дот

    Наступний треба шукати на схилах теж зліва вже перед самим кар’єром між гаражами

    Тут на схилі ще багато різних каменів і прокладені невеликі тропи, треба досліджувати.
    Далі повертаєм назад, їдемо просто, перетинаєм об’їздну. Тепер заправка справа, а ми їдем у Заклад. Справа лісок. Дорога на Заклад веде трішки вліво, саме тут на кінці лісу справа видніється широка стежина, треба сюди звернути і придивляючись вправо, незабаром помітим містичну споруду серед лісу. Стежини до неї нема. Ми добралися до усипальниці графа Скарбека (відомого, як будівничого театру Заньковецької) та цвинтаря. Усипальня зруйнована, заховання понівечені і розриті шукачами скарбів ще в 1939 р. при зміні влади.

    Заїжджаючи в Заклад впираємось в Психіатричну лікарню. Цей заклад у вигляді палацу Скарбек будував для сиріт та пристарілих людей, котрі могли тут проживати та навчатись. На території був величезний парк з озерами.
    За Матінкою Божою повз озерця є дорога, котрою можна виїхати на Задорожнє.

    Але спершу треба спитати місцевих про іншу переправу через річку, щоб не повторити нашого лазання деревом (на жаль місток за рік часу десь зник)

    Далі об’їжджаєм озеро в напрямку до станції і стежиною повз колію добираємся аж до Черкасів Дністровських. Дорогою ще зустрічаються озерця, пізніше через міст дерев’яна церковка зі старовинним кладовищем.
    Дмитре, Щирець і при сутінках в’їжджаєм в Пустомити. Тут можна поласувати живим пивом і ще 13 км до Львова при світлі ліхтариків.

    Оцінити і написати огляд

    СТАРТ: 12/11/2011
    72 км Львівська область UA
    Отримати напрямок

    Учасники мандрівки:

    Alina 00 та vit