Про Чорний Черемош, borman’a та його друзів

Ворохта - Топільче - р.Чорний Черемош (сплав до Дземброні) - Ворохта
  • Загальна відстань: 89 км
  • Експромт мав приховану родзинку у вигляді сплаву на катамарані по Черемошу, на який запрошував Володя borman з таємною надією заразити нас цією мокрою інфекцією. Але про все по-черзі.
    На львівському двірці здибалися energyonbike і я, без проблем добралися в розбомбленому, в прямому розумінні цього слова, митниками вагоні поїзда Перемишель – Чернівці до Франківська. Такого вагону я ще не бачив: клапті обшивки звисали зі стін, зі стелі на бідаків, що тулилися на дерев’яних лавках довоєнного зразка. Так ретельно шукали останню пачку цигарок. Таку руїну, напевно, залишають домушники, що обчищають хату. Жах!
    У Франківську пересіли на дизель і куняючи, підклавши кулак під голову, допленталися до Ворохти. Сонна Ворохта зустріла нас стійким запахом сосни і оголошенням, на клаптику паперу, що поїзд Рахів – Львів, яким ми мали повертатися додому, завтра не поїде. Дорога назад була відрізана і нам нічого не залишалося, як поїхати в недалекі гори Laughing
    Першим ділом заїхали в Бистрець через Ільці для того, щоб розвідати дорогу майбутнього маршруту на Шпиці. Дорога є до полонини Гаджина, далі до Шпиць 2,5км треба йти пішки.
    Наближалася пора сніданку, тому поспішили в Топільче, в табір тернополян, щоб скористатися запрошенням borman’a похлюпатися в зимній воді. Дорогою тут і там зустрічалися табори турклубів з усіх усюдів. Бачили і чехів, поляків, білорусів і наших нелічено.
    Довго не розсідалися за гостинним столом, бо нас чекав сплав і абсолютна невизначеність з добиранням до Львова.
    Сплав на катамарані по Черемошу це адреналін, американські гірки, радість, вода в одній посудині. Пороги Дзеаброня, Сива Кобила, Гучок і Гук були подолані на ура з досвідченими рульвовими і двома неграми-гребцями (energyonbik i я) Laughing Радості були повні штани (непромокальні). З прикрістю відмовляємося від щиро запропонованого апетитного борщу, дякуємо всьому товариству за чудову пригоду, за гостинність і валимо назад.
    До Ворохти поверталися трохи в дощ, трохи в сонце. Заляпалися по сам шолом. Зустріли двох матрасників з Києва, здивували їх своїм екстравагантним видом, протягнули їх на Кривопільський перевал, пофоткались і погнали далі. Річка Прут прийняла все болото на себе, тому чистесенькі появилися на двірці. А тут нова несподіванка. Поїзд Рахів – Львів якогось чуда пустили (в царстві Рудьковського повний бардак), але нема потреби на нього чекати, коли можна у Франківську сісти на інший о 00:30. Їдемо до Франківська, а там новина: через 10 хвилин буде Чернівці – Брест. Бігом розбираємо роверки, пакуємо в чохли і вже о 00:15 ми у Львові!


    Особлива подяка borman’у і його дружній команді за сплав, теплий прийом. Спеціально приємно відзначити чистоту на території табору, зелену траву, яку черговий вичісував грабельками. Потішив “телепортатор антиматерїї” з табличкою “какаю” Laughing
    У відповідь запрошуємо до Львова, в Карпати на будь-який вибраний роверовий маршрут. Направду, дуже вдячні!
    Мандрівка вдалася на славу!
    Ровером проїхали 89 км за 5 годин і 47 хвилин, катамараном – 3.

    Оцінити і написати огляд

    СТАРТ: 06/05/2007
    89 км Івано-Франківська область UA
    Отримати напрямок