Розлуч – Верхнє Синьовидне

Розлуч - Стоділка - Ясениця - Головське - Майдан - Довге - Підгородці - Урич - Східниця - Борислав - Дрогобич
  • Загальна відстань: 80 км
  • Третя спроба зловити вдалу погоду в Розлучі накінець увінчалась успіхом. За тиждень від зими до літа – ось які казуси природи. Хоча в нас була ймовірність і не оглянути Розлуч. Категорична заява Salariss, що якщо в Розлучі знову сніг, то вона з електички не вилазить аж до Сянок, успіхом не увінчалась і львівські Карпати зустріли нас чудовою погодою. Для порівняння: Костел німецьких колоністів в Розлучі 1902р.

    Цього разу костел облюбували свійські птахи

    Цього сонячного дня покоряти Розлуч зголосилися семеро мандрівників. Поповнили ще запас содовою водичкою і рушили на перевал на Явору.

    На шляху минаєм дві Явори. Одну перед перевалом і нижню Явору після перевалу. Зупиняємось в с. Ісаї. skytalec спроваджує нас до місцевої церковки, а їх поряд аж дві і одна з них – музей.

    Дерев’яна бойківська Михайлівська церква згідно таблички 1441р., хоча до сих пір я вважала найстаршою церквою Святого Духа в Потеличі 1506р.

    На шляху вздовш Стрия нам трапляється підвісний місток. Ну як не проїхатись по ньому

    skytalec дістає бажання порозхитувати міст, тому мене ковбасить зі сторони в сторону і не можу втримати рівно руля.

    Десь перед Довгим робим привал. Ділимось першими враженнями та пробуєм не пропустити двопідвіс Андрія, який шурнув так, що вже мабуть і Довге проїхав, але тре повертатись.

    Андрія дочекались. Поставили йому орієнтир на дорозі у вигляді двох велосипедів, аби не полинув нас шукати аж до Розлуча.

    Переходим Стрий на праву сторону і до Довгого рухаємось мальовничою дорогою вздовж річки. Тут була вузькоколійка. Бачили ті ж бетонні споруди, що й vicarman, недобудованої в 80-х роках гідростанції з Карпатським морем.

    Їх би оглянути з іншого боку річки, та тоді пропустим водопад Лазний
    Трохи блудим взад, вперед в пошуку орієнтиру на водопад і ось інтуіція skytalec-я в котре не підводить і за селом звертаєм вправо по грунтівці і помічаєм перше маркування на деревах червоного кольору, так тримаючись його і доїжджаєм, доходим до Лазного.

    Тут хто помочив нозі, а хто сміливіший, то й і скупався.
    Хтось, як і ми гріється на сонечку

    В Підгородцях прощаємось з Ігорем, йому далі мандрувати на Дрогобич, а ми на березі Стрия влаштовуєм другий привал з ковбасками

    На елекричку в Верхнє-Синєвидне приїхали з запасом. Здивувались великій кількості груп веломандрівників. Ось що робить погода в Карпатах. Приємно, що нас пізнали серед інших, навіть по іменах. Значить наші поїздки і звіти комусь цікаві.
    Від Розлуча до В.-Синєвидного разом з блуканням вийшло 80км.

    Дякую всім учасникам цього дійства. До нових зустрічей.

    Оцінити і написати огляд

    СТАРТ: 14/05/2011
    80 км Львівська область UA
    Отримати напрямок