Тернопіллям

Тернопіль - Бучач - Русилів - Язлівець - Червоноґруд - Монастирок - Тернопіль
  • Загальна відстань: 280 км
  • В 7,35 ранку вирушаємо в дорогу.

    Перша велика зупинка в Микулинцях 8,35, біля старовинного костелу,
    оглядаємо костел, знимкуємось і вирушаємо до руїн замку, 8,55 біля руїн замку.
    В 9,30 ми в дружбі де повертаємо на Бучацьку трасу. Проїждаємо мальовничими селам на шого краю Струсів, Дарахів…По дорозі після Микулинець до нас приєднується Dremland. Пізніше проїхавши ще декілька км до нас прєднався Udav який свої ходом їхав з Підгайців. В 10,50 наша група підтримки повертається назад в Тернопіль, ми проджовжуємо нашу подорож далі в 11-дцятьох. В 12,40 вїждаємо в Підзамочок (70км шляху)-передмістя Бучача, де закуповуємось водою, морозивом, трохи перепочиваєм і їдемо оглядати руїни замку.

    Тут помічаємо що в Zombie надулась гуля в скаті.
    Дорога до Бучача дуже приємна, майже не має великих перепадів висот, непогане дорожнє покриття (як на мене мені ці 75 км далися дуже легко).
    В 13,45 вїждаємо в сам Бучач, оглядаємо місцеву ратушу,яка перебуває в стадії реконструкції. Zombie і Bhagavan вирушають на пошуки нового скату в Бучачі, а всі остальні їдуть на оглядини фортеці…
    На фортеці були близько двох годин, по дорозі з Бучача заїждаємо в магазин де закуповуємо продукти на вечір і ранок. Їдемо далі на русилівські водоспади. По дорозі перші поломки в Арвен рветься ланцюг (все таки дівчина а як педалі крутила щоб ланцюг порвавсяSmile))) 18,30 вїждаємо в с.Русилів спускаємось в низ до річки Стрипи (класний був спуск, довгий і гірський), 18,45 приїждаємо на місце ночівлі, розкладаємо намети і розпалюємо багаття. Вечором йдемо оглядаємо дуже красиві каскади водоспадів, і в найбільшому приймаємо душ і купаємось. Вечеряємо, співаємо трохи пісень біля вогнища, почався маленький короткочасний дощик який майже всіх розігнав по наметах. Проїхали близько 100км.

    2-й день 27 травня:

    Зранку встаємо снідаємо проводимо фотосесію водоспадів,
    оглянувши річку Стрипу де краще переходи і попитавшись місцевих аборигенів, які розказали що вище по течії є місток вирушаємо в дорогу.
    Знайшовши місток і переконавшись що по ньому можна ходити, переходимо і пару метрів продираємось через кущі, вийшовщи на нормальну дорогу піднімаємось в гору. Близько 10,20 приїждаємо в Язлівець,оглядаємо старий костел. Тут відбуваються перші втрати, арвен загубила по дорозі спальник, добре що недалеко випав тож знайшли. Переїждаємо село їдемо до цвинтаря де стоїть церковка-гробівець…оглядаємо його і бачимо жахливий акт вандалізму купу розбитих гробів з яких повивалювались трупи,і це вже лежить на протязі декількох років(пізніше нам з монастира розповіла монашка що цей гробівець, що різні конфесії неможуть визначитись кому належить ця територія тому ніхто не хоче перепоховати їх). Тут попрощавшись з Удавом (в хорошому розумінніSmile))) він поїхав додому. вирушаємо далі, заїждаємо в монастир, тут дуже красивий парк, оглядаємо усипальницю де колись ховали монашок
    .
    Зустрішви сестру монашку, вона нам трохи розповіла про монастир. Потім оглядаємо руїни замку. Вирушаємо далі, проїждаємо селами Хмелева, Дорогичівка, Шутроминці. Тут вже відчувається Дністровський канйон, вже відчуваються перепади висот, дороги тут бажають кращого…. Де в останньому оглядаємо руїни костелу, закуповуємо продукти, п’ємо свіже молоко,вирушаємо далі. По дорозі на Устечко повертаємо в ліво вїждаємо в ліс (тут хотіли попасти на водоспад Дівочі сльози) і того попали тільки я і Bhagavan, вся група проїхала поворот і чекала нас вже внизу…Тут сталяся перша серйозна поломка в мене збилась різьба в шатуні. Оглянувши водоспад і печеру відлюдника доганяємо групу.
    Вже здалеку чуємо крики людей і шум водоспаду. Коли виїждаємо над водоспадом перед нами відкриваються дуже красиві краєвиди Джуринського каньйону руїни замку, і сам водоспад (Джуринський водоспад має 16 метрів висоти, самий найбільший рівнний водоспад України).

    Біля водоспаду дуже багато машин і людей, всі на вихідні приїхали відпочити. Їдемо трохи нижче по течії річки Джурин по далі від людей, на поляну де стаємо на ночівлю… Вечором купаємось в водоспадіоглядаємо руїни замку і костела. Пробуємо холодною зваркою закріпити педаль до шатуна. Вечеряємо і розходимось по наметах. В цей день проїхали близько 45км.

    3-й день 28 травня:

    Зранку прокидаємось в 5 ранку(сьогодні маємо побачити багато цікавого і встигнути в обід на потяг), збираємось,варимо їсти. Біля 7 години ранку виїждаємо.
    Відїхавши метрів 100 відчуваю що холодна зварка не допомогла, роблю з дерева педальку на яких проїзджаю близько 10 км. Вїзждаємо в село Торське де заїждаємо на звалку металобрухту, там знаходжу металевий болт який завдяки Ромці і Сашці ми забиваємо в шатун.

    Далі заїждаємо на страусину ферму де нам проводять екскурсію по фермі, показують страусів (класно там самцям великий вольєр і дві самкиSmile- це в них така сім’я), страусині яйця, і диких свиней яких там вирощують. Далі посинається майже бездоріжжя тобто суцільна грунтова дорога, деколи в самих селах єтрохи асфальту. Довгі спуски, затяжні підйоми.
    Зранку села вимирають все закрито всі в церкві на службі Божій(як ніяк свято). близько 11 години вїждаємо в Більче-Золоте де охолоджуємось в річці Серет, біля гідроелектростанції, їдемо в центр міста, тут хотіли сходити на екскурсію в печеру Вертеба, але десь не було людини в якої ключі від печери Панорама Більче Золоте.

    Далі їдемо в Монастирок, тут оглядаємо скельний монастир, каньйон річки Серет.
    Вертаємось назад в Більче-Золоте, далі їдемо в село Озеряни, кінцевий пункт нашого велосипедного маршуту. Оглядаємо костел заїждаємо на вокзал дивимся коли потяг, в нас було 1,5 години до потяга то ж ми щоб не тратити час заїждаємо в місцеве кафе Вітерець де смачно обідаємо борщем з пельменями. Потім сідаємо у потяг і їдемо в Тернопіль. В тернополі нас знову зустрічає група підтримки. Катаємось по Тернополю, провели маленьку екскурсію львівянам.
    Потім садимо їх на потяг до Львова. От і на цьому закінчується наша мандрівка.
    Дякую за увагу до наступних мандрівок.

    Оцінити і написати огляд

    СТАРТ: 02/06/2007
    280 км Тернопільська область UA
    Отримати напрямок

    Складність:

    Учасники мандрівки:

    Myron