Трохи Бескидів для адептів

Славське - Волосянка - Хащовання - г. Рівна - Врехній Студений - г.Магура - г. Марадиків - Лавочне - Тернавка - Решітка - г .Ільза - Славське
  • Загальна відстань: 58 км
  • Діло було літом. І літо було дуже принадне. і Їздилося літом дуже мало, а горами ще менше, тому всі спрагли за пригодами високогірними. Але ніхто не хотів тарабанитися в електричках, тому вирішено було закотити радіалочку. Оскільки шукали попростіші логістичні шляхи – вибір впав на кохані Бескиди.
    От жадана дорога, звісно відчуття не ті, коли ти вперше їдеш в тріко в електричці та відчуваєш як падає температура до 5-6 градусів. Оскільки так давно не був в горах, то вже відразу за Стриєм тебе зустрічають перші горби, і ти так трохи підносишся, щось легенько жабоніє всередині. Відчуваєш, що пригоди будуть, хоч і фізично відчуває себе здохляком.

    І от нарешті Славське. Збирання роверів, жарти і вйо до пригод. Така знайома і вже десятки разів торована дорога до Волосянки. Роздоріжжя на Присліп-Синевир. Так тремко виринають спогади. Підйом на хребет і перші краєвиди. Помалу починаєш наповнюватися. Погодка сприяє фотополюваню.

    А далі в Студені й до перевалу Бескид, роботи з прокладанню тунелю вже на фінальній стадії. Алекс щоб не здатися здохляком таки вирішує взяти перевал на ровері.
    А далі потрапили у стихію трав, цвітіння та запахів. Прикольний хребтик і дорога. Для ровера саме то, майже повністю проїжджабельний.
    А далі почалися експромти. Дорога перейшла в болото, яке обходилося буреломами. Правда такого було не багато, і ми швидко вткли з хребта донизу, де виїхали на мегофеншуйну полонину.


    І так пумало мчали далі, зазнали блуду, буреломів, басейнів від колій газонів, вирубки і аж поки не вибралися до Лавочного. Марч наполягав на ще одній петлі, хоча ми з Алексом відчували, що то вже буде наруга над організмом, але спинитися не змогли. І, як результат, відразу за поворотом з дороги влізли в річку та нею поторували вгору. Правда дуже швидко вийшли з неї та поїхали правильним шляхом. Бодрячком набирали висоту і в’їхали в село Решітка, де на превеликий подив зустріли Миколу. Погуторили тай продовжили підйом до Ільзи. Там вже ми були добряче підубиті. Хоча Марч був повен сил і позитиву, що пригнічувало ще більше :). Ледь вигребли на наступну вершину і вже повалили донизу.

    Почало вечоріти. У Славському помили роверики, запакувалися і поїхали домів. Якесь інше, незнайоме почуття накривало, ніби вбитий, але їдеш комфортно і спокійно, мняко розпливаючися в автівцію. Дяку колегам за мандрівку, було класно, кольорово і нарешті гори.

    Є що сказати?

    СТАРТ: 29/07/2017
    58 км Львівська область UA
    Отримати напрямок

    Учасники мандрівки:

    hvvi, alex та March