Два озера: Синевир і Росохан

Підготовка.

Ідея відвідати за один раз відразу два гірських озера виникла якось дуже спонтанно і довго не виношувалася. Викладена в планах на форумі ця думка особливого відгуку не знайшла… Я навіть спокійно ставився до того, що реалізації не буде. Але
В телефонній розмові з потенційним компаньйоном стало ясно, що компанія в мене таки може бути, якщо перенести дату виїзду на 21 число. Я не міг відмовитися від такої компанії і охоче переніс дату виїзду.

День перший. П’ятниця, 21 серпня.

Мукачівка довозить нас до Славського. … докрутили до Ялинкуватого. На перевалі до Новоселиці виявили будівництво нової кам’яної дороги.
Від новоселиці до Майдану чудова дорога. У Міжгір’ї в жодному закладі не працює кухня.

Звертаємо на стару дорогу через перевал до Синевира. Краєвиди захоплюють… перевал в гарну погоду проїзний на 100% і там варто їздити. …селище Синевир. нічліг у підприємця Гички. Вигоди на коридорі, унітаз на кумедному постаменті а-ля трон, злив не працює – відро, умивальник тісний, душ без полички для мила і тримача. Вартість не зовсім виправдана і не гуманна.

День другий, субота 22 серпня.

З Синевира до озера. Двічі з нас луплять по дві гривні за проїзд на територію заповідника. Дорога до озера, потерпає від трафіка, на верху повно автомобілів …обідаємо-тире-матрасимо …вирішуємо таки їхати на Росохан.

В Свободі мрячно. Дорога нас тішить не довго. В лісі мокро і темно. Ліс зарослий і майже не пролазний. Але чистий від сміття…

Дойшли до перевалу. На верху полонинка із бетонними стовбчиками, на них написи “S”1920 з одного боку і “P” 1922 з іншого боку.

Їдемо далі …вивалюємо крізь зарослі на невеличку поляну …під великою смерекою вирішуємо розбити табір. Під смерекою як в хаті, затишно і спокійно, …дров повно під боком. …розклали пляжний коврик, Розпалюємо, вечеряємо. Висота над рівнем моря 1100 метрів. Комарів нуль, тільки павуки. На душі спокійно і приємно.

День третій, неділя, 23 серпня

… вирішуємо ломитися тупо вперед до колишньої залізничної вітки, що позначена на мапі. …Перед нами прірва. Кам’яний схил порослий чорничником з ухилом 45% плюс-мінус 15 градусів. Жеремо чорниці. …деремося крізь ялинки. Ломимося по воді. Русло завалене деревами вздовж і впоперек. Перелазимо, пролазимо, обходимо….видираємося до колишньої залізничної штреки. Далі є яка-не-яка дорога від лісовозів. Їдемо. Дорога розвезена, доводиться їхати руслом річки. … з перервою на перекус ми доїжджаємо до Мшани, там де сходяться потічки і поворот на оз. Росохан. На тому місці стоїть таблиця з туристичною мапою. На вказівнику написано, що до озера 5 км.

Як виявилося, 5 км. то тільки вздовж потічка, до сараю. За сараєм поворот в ліс і вгору. Маршрут гарно помаркований чорними мітками. Ще два кілометри дряпання на гору.
Озеро Росохан. Висота 1100 метрів. Вода прозора-прозора і зимна-призимна. …позимніло, передумав купатися.

Осмолода виявилася запакованою туристами. …натрапляємо на чудову господиню в якої все у квітах. Її туристи, що забронювалися, не приїхали і сказали що їх не буде. Господиня погодувала смачною вечерею. Приємна втома просто звалила з ніг.

День четвертий, понеділок, 24 серпня.

Спали довго. Снідали довго. Довго сиділи на лавці перед хаткою: чистили заляпаний напередодні одяг, перепаковувалися тощо. …біля другої дня виїхали. До Долини їхали неспішно, через глухі села.

…електричка на львів з пересадкою у Моршині. У Львові пів на дванадцяту. Я відчуваю себе щасливим. Роїзджаємося по домах.

Післямова.

Без сумніву, це була одна з найкращих моїх подорожей.
Крім того, що були зреалізовані сміливі плани з відвідування двох чудових гірських озер, я відчув що таке талан. Таланило у всьому. Погода була просто чудова. Спонтанні рішення з навігацією теж були вдалими. Місця, які відвідали, були надзвичайними. Але головне, мені пощастило з компанією.