Хребет Бескид. Відпочинковий маршрут вихідного дня.

Славське – Влосянка – Хащованя – г.Магура – хр.Бескид – г.Явірник – Лавочне – Славське
15/04/2007
53

Учасники мандрівки:

alex, Diak та energyonbike

Так як це наразі найсерйозніша моя поїздка байком, то вражень відповідно купа.

Ранок почався тим що після того як продзвенів будильник виникло питання, їхати чи ні, але після обдумування що це матрас і тим більше з такими серйозними роверистами всі сумніви відпали. Зібрався, включив комп, зайшов на форум записав Миколин номер.тел., поїхав. На вокзалі зразу ж зустрів Bur’a на шосейнику, потім приїхав Микола.
В поїзді троха мучили провідницю.
Приїхали в Славськ ледве знайшли магазин з ковбасою, і то поганою.
Потім поїхали у Волосянку, по дорозі прокол в Дениса(Діми Laughing ), були пріколи з камерою, але все зробили бігом. items.1176710943.b
І от перший підйом і я здох, а Микола обрадував що троха не туда поїхали, але все було ок. Даунхіл був кльовий. І після кльового даунхілу почався конкретний апхіл. Перепад висот незнаю але, на вигляд довжина підьому була метрів 150-200 я піднімався десь пів години. І це було дуже важко. Але нібито трошки відпочив, і після ше невиличкого підьому були ковбаски. Відпочили поїли, і далі.

Після перекусу стало легше. Мязи троха відновили силу, але всерівно тяжко було їм, зате дихання вже не діставало, от що значить друге дихання.
Микола підбадьорював мене що лишилось лише декілька підйомів і далі буде даунхіл, хоча мені вже було байдкуже скільки підьомів, я ввійшов в смак.Потім були квіти, і повзання по них Smile .
І лінії електропередач, зазвичай в таких лініях напруга 150 кВт!!!!
Їдеми і я згадую як мама колись розповідала що небезпечно пд такими штуками ходити, і тут мене як не тріпне, руль в руку, а сідло в сраку. items.1176710739.b
І перша дорога в бік і ми тікаєм від тих ліній, о то б дурна смерть була, зажарився на байку.
І далі мабуть найцікавіша частина дороги як на мене, по засохшому потічку.
Вїхали в Лавочне, не встигли на електрон. Доречі по самому лавочному також класний даунхіл був, з малими дропами. Я пробував триматись за Миколою, і кілометра півтора мені це вдавалось, але потім він відірвався.
Рагулізм сілської богеми звичайно вже не дивує. Мабуть їхні голови думають як то так в неділю в якихось смішних касках, в трусах в обтяжку, пхатися в гори з байком, замість того шоб сидіти, як всі білі люди, в барі з пивом і цигарков.
Їхали їхали, а я все думаю сого то Лавочне таке довге, а виявилось поки я не чув вони домовились їхати в Славськ, так ми і до котилися, туди.
В Славську мої ноги і дупа сказали мені дякую, коли я попробував ходити. Мені було дуже тяжко, а на байку ні.
Підібрали нас в поїзд і ми успішно добрались до Львова.
items.1176710255.b
Скажу що фоткав мало оскільки постійно наздоганяв відірвавшихся.
По відстані це найдовша моя поїздка в дома велокомп показав рівно 52 км. причому частина по горах. Попередній був рівно 50 по трасі.
Наслідки і висновки.
Вдарило током, мозоль на пальці і на дупі, ліва щока загоріла більше ніж права і тепер я не саметричний Very Happy, руки загоріли від рукавиць до локтів, і отримав повно задолення.

Ще раз Дякую всім учасникам.

Статистика:
Загальний час їзди: 4:23
Середня швидкість: коли спустились в лавочне була коло 8км/год., але коли проїхали через лаочне і аж до Славська середня швидкість стала 11,8 км/год.
максимальна: спуск перед мега апхілом 45 км/год.
загальна дистанція: 52 км.

Залишити відповідь