П’ять перевалів, Шипіт, Синевір аж до Долини

Воловець - Міжгір’я - оз.Синевир - Лопушне - Мислівка - Долина
13/04/2008
180

Учасники мандрівки:

_BuR_ та Lubko

ну що ж, п’ять перевалів, один з них вночі в проливний дощ (добре, шо я свою супер-мега фару взяв, сильно помогла Wink ), інший – просто через гори – лісами, буреломами, снігами по коліна і болотАми по втулки.

але всьо по порядку…

рясний дощ у воловці БуР зустрів радісно-істеричним реготом, від чого ми з великим завзяттям взялися крутити педалі Smile

IMG_4283відразу після нічного перевалу гостре враження склав БуРхливий Шипіт (сильно піднявся рівень води у всіх потоках – видно за останніх пару днів від потепління активно почав танути сніг у горах, + ше рясні дощі). Біля нього і зустріли Схід. поснідали. відтоді в мене почало боліти ліве коліно, бо досить змерз.

зкотилися в Міжгір’я, пожерли (!!! Smile), БуР напЕсау перше повідомлення в цю тему Smile

IMG_4344рванули на Синевирський перевал, на мою думку, найвиснажливіший. Тамтого року він мені дуууже важко дався, однак тепер ми його здолали без нажзвичайних напружень Cool

шалений давн-хіл з перевалу (швидкість – хрін його знає, може 60?), ще парканайціть км мальовничою долиною річки Тереблі (там тепер замість торішньої ґрунтівки – гладенький асфальт Smile) – і ми рубаємо тих кількасот метрів уверх до озера: БуР напівсліками буксує по снігу, а я пхаю ровер – мені так простіше SmileIMG_4390

Shocked Shocked отакими були наші мармизи, коли ми уздріли озеро ще під кригою. Лід місцями вже потріскав, тонкий (10-20 см), але сніжно-білий Smile

IMG_4461…любування озером, фото, перекус, і ломимся далі вверх…

З блудами (винен я, як штурман), але знаходимо потрібну “стежку” (бо стежка під снігом), яка згодом виводить нас на перевал між горами Озерна (1496) та іншою безіменною вершиною на пн.сх. від неї.
Звідси знову ж таки знаходимо таку ж “стежку” вниз, яка траверсує схил “Юриного Звору” з лівої сторони (по течії) і час від часу завалена буреломами. Спускаючись далі стежка стає більш вело-прохідною (менше снігу) але з більш рясними буреломами. Згодом зовсім губимо стежку і навпростець ломимся вниз.IMG_4508

Виходимо в улоговину, яка становить собою здорове болотяне поле, старанно вимішане гусеницями важкої лісоповальної техніки і помережане БуРхливими потоками. БуР з того страшенно “тішиться”, але моє твердження, що, мовляв, ще не таке проходили, додає снаги.

Через один з потоків споруджуємо місток з колод (тяжкі, зараза), інший потік – хто як: БуР переходить вбрід, я перескакую а мій броцак перепливає: я його не докинув до протилежного берега Smile. Справжня тобі школа водного туризму (там Борману певно гикається).

Місимо болото далі. БуР буксує (напівсліки + болотники), а я заднім кулком (зла ґума) закидаю собі болото на плечі Smile

IMG_4515_1

так поволі болото мілкішає, дорога гладшає і кінець-кінців викочуємся на супер-мега-хайвей Міжгір’я-Долина, якраз перед підйомом на Торуньський перевал. Зато тим часом зноvanced_view=1

Залишити відповідь