Велопрогулянка

Львів - Звенигород - Городиславичі - Гаї - Дмитровичі - Сосівка - Бережани - Львів
13/06/2011
52

Учасники мандрівки:

Orange та Maryana

Ранковий дощ нас не злякав, і Дартаньян (Сергій), і три мушкетерки (Оленка, Orange і я) вирушили в подорож. Помокнувши трошки в калюжах по дорозі з міста, нарешті звернули з траси і почали спускатись в Шоломию.

P1020930Там затарились в місцевій крамниці та оглянули кущі акації рожевого ❗ кольору, які вже, на жаль, відцвітали.

Далі, милуючись полями всипаними маками і волошками :), неспішно докотились до Звенигорода.

Спробували потрапити в місцевий музей щоб долучитись до історії нашого краю, та оскільки понеділок традиційно вихідний день у всіх музеях, то обмежились лише фотосесією біля пам’ятників, яка нас добряче потішила ))).

P1020929Тут почало нагадувати про себе слабке відчуття голоду, і ми у пошуках місця для першого перекусу доїхали аж до Звенигородського озера! Побачивши його здалеку, ми втішились, що перекус вже от-от, й почали сильніше вкручувати педалі. Наші сподівання змочити ніженьки у воді були нагло розбиті парканом, яким повністю обгороджена водойма,і табличкою ,яка сповіщала, що вхід платний.

Розвідали у сторожа куди нам далі, й рушили. Виїхавши вказаною дорогою на пагорб, вирішили вже не мучити наші шлунки, і нарешті зробили привал на обід між полями пшениці.

сонечко вийшло з хмар і почало припікати. після доброго обіду належиться післяобідній сон :). Спати ми не спали, але подрімати можна було. Далі по курсу Городиславичі , та перше куди ми потрапляємо – це місцевий автозлом.

P1020987Селом проїхали повз ставок, який напевно колись був озером, а зараз поріс комишами і вкрився ряскою. Не зупиняючись, попрямували в Гаї. Там таки натрапили на ще одне озеро, яке по периметру було рясно обліплене рибалками і зробили висновок, що тут точно купатись між рибами не варта.

Вирішили не поспішати, зупинились на ще один привал з перекусом, та майже докінчили запас наших харчів. Рушили далі в напрямку Дмитровичів. По дорозі тішились не лише чудовим краєвидам, але і гарній погоді, та шкодували, що не зовсім готові до такого потепління. Звичайна сільська дорога переросла в асфальтовану і стала рівненькою на заздрість деяким вулицям Львова. Минули Виннички, Соснівку, перетнули львівську кільцеву дорогу і піднялись до КП на Вульках. Тут були здивовані появою новобудови на місці колишнього КП 😯

Сонце ще було високо, і ми нікуди не поспішали. Тому знов зупинились перепочити і позасмагати. Доївши всі запаси остаточно, додому вирішили повертатись не вульківською трасою через ліс, а через Бережани.
Загалом накрутили 52 км, час в сідлі 4 год ))) матрас вийшов суперовий, велопрогулянка вдалась! 😀

Залишити відповідь