Комарницькі скелі

Верхнє Синьовидне - Комарницькі скелі - Стрий
01/06/2008
53

Учасники мандрівки:

Archividok, Diak, Fizkulturnyk, Globetrotter, Maryana, nnn, Orislav, sailor, SunMetal, Wied та Zhabcya

Давно ми не смажили ковбасок. Весь час якісь марафончики трансзакарпатські, крос-кантрійні Вульки, – заскучили за “матрациком”. Тут і необстріляна молодь з ентузіазмом підтягнулася. В результаті мукачівська електричка висадила громадку з 13 роверистів. Навіть відправлення потрібно було затримати, бо не встигали всі за 2 хвилини зупинки, евакуюватися.

P6018502Недовго нам довелося бути чортовою дюжиною. Після того, як минули відпочинкові табори в Межибродах, до нас приєднався, за словами Diakа, дядько Блуд, стало нас 14, і повів він нас трохи не тією дорогою. Повернулися назад до розвилки і довіряючи лише ЖПСу, пішли вірно. Переїхавши парканадцять струмків, зустріли парочку маленьких оленяток, що влаштували на нашому шляху собі забаву. Фотографи вхопилися за апарати, всі інші завмерли. Так тривало хвилин з 5, поки малим не заманулося відпочити у високій траві.

P6018513Доїхавши до нафтової свердловини стали перед вибором: або йти правильною, але зарослою чагарником стежкою, якою на додаток тік струмок, чи взяти правіше через ліс, вийти на хребет, а тоді вже зійти до скель. Вибрали другий варіант.
Іти лісом було не легко, раз-за-разом доаодилося перелазити завали, продиратися через колючу малину, що тільки примножило нашу радість від виходу на широкий простір полонини.Запашний запах трав, розігрітих сонцем, заворожував. Тут же вливався тонким струмочком солодкий аромат цвіту акації. Сеанс безкоштовної аромотерапії розбудив неабиякий апетит, тому перед спуском з хребта зупинилися під розлогою березою на короткий перекус.

IMG_0624Даунхіл до скель сподобався всім. В результаті знайшли ми дві групи, одна менша, але з вивітрілих пісковиків, поверхня яких нагадувала шкіру крокодила. І друга, вдвічі більша і вища, з печерами, нішами, трішинами та іншими викрутасами.
На подвір’ячку, утвореним двома кам’яними стінами, розпалили багаття, обсмажили ковбаски, відпочили і вирішили їхати своїм ходом до Стрия.
Аж тут Wied згадав, що забув окуляри на хребті, під деревом. Домовились так: я, Фіскультурник і Wied їдемо через хребет на Орів, а вся інша компанія сходить прямішою дорогою до траси.

IMG_0603Щасливо знайшовши окуляри, знайшли дорогу на Орів і через пів-години виїхали на трасу, де наздогнали основну групу. О 16:30 були вже в Стрию, де святкували день міста і о 17:48 сіли на моршинську електричку, яка нас, втомлених, але щасливих довезла до Львова.
Результат матрацику з елементами екстріму дуже успішний: молодь здала залік на відмінно. Струмки, буреломи, апхіли і даунхіли тепер будуть долатися на ура. До наступних, не матрацних, поїздок підготовка вже є, з чим всіх і вітаю.

Залишити відповідь