Розгірче

В першу чергу хотіла подякувати Skytalec за організацію подорожі та Оресту за супровід.
Стартували в Стрию в сторону Моршину, а потім звернули вправо на Семигинів, де оглянули Церкву Воздвиження Чесного Хреста 1892р.

В Розгірчому в ліску причепили свої ровери і стали дряпатися на гору. Згідно історичних даних печерний монастирський комплекс в Розгірчому складається з трьох скельних масивів:

Це дві малі скелі, які були своєрідним в’їздом на територію монастиря:

Основний скельний масив та ще одна скеля із печерою. Діма з допомогою найсучаснішої техніки знаходить південно-західний напрямок від основних скель та ми вирішуєм посилати наймолодшого члена екіпажу на розвідку, і ним, звичайно став skytalec, тому велика подяка

далі всі проводять фотосесію самого скельного монастиря, де внизу келії, а нагорі церква

Всі стіни пописані. Діма вивчає історію церкви

Обдивившись всі скелі повертаємось у Розгірче, де смакуєм лікувальну джерельну водичку та прямуєм до місця колишнього жіночого монастиря, на місці котрого цвинтар та дерев’яна церква-каплиця 1889р., нажаль дуже занедбана

Покидаєм Розгірче через нафто-газовий місток. Діма тягне свого коника. Рухаємось по шосе до Конюхіва, де зупитяємось на перекус. І навіть є де поставити ровери

Наступним нашим пунктом подорожі став Стрийський военний аеродром.
Грізний пропускний пункт з сторожовим псом та охоронником

а в десяти метрах – грунтова велодоріжка за принципом заїжджай-нехочу без парканів і собак. На території аеродрому смачні яблука, безкрая злітна смуга, воєнна частина з технікою, розграбовані ангари для літаків.

Покидаєм аеродром і прямуєм в Стрий. Оглядаємо садибу родини Бандерів. Робим привал. Не зрозуміло чому, субота та неділя тут вихідні дні.

План подорожі виконаний. Ще кілька фото з Розгірчого