Вибранівка – Вел. Глібовичі (і купа всього між ними)

Вибранівка - Соколівці - Репехів - Плоске - Глібовичі - Свірж - Бібрка - Волощина
  • Загальна відстань: 56 км
  • Планували з дружиною їхати маршутик Хотин – Скала-Подільска але погода внесла корективи і 2 дні їхати під дощем не хотілося. Відклали. В суботу ввечері вирішили поїхати десь недалеко, навіть в дощ. Оскільки, Леся ще не була в Свіржі визначив дорогу захопивши ще Соколівку і П’ятничани.

    Ранок, за вікном падає легенький дощик, пакуємо броцики. Як добре що до станції Сихів якихось 2-3 км, а дизель їде о 9-51. Немає тих збирань спозаранку і 3-х годин байдикування в потязі. За незнанням спочатку чекали на платформі рейкового автобусу, добре що вчасно помітили, станція виявилась 200м далі.

    Вивантажилися в Вибранівці. Дощ висить в повітрі, але його помітно лише коли їдеш і краплини збираються на дощовику та скочуються по шоломі на носа :). На Кологори веде файний підйом через ліс десь на середині якого побачили будівництво бази на кшталт міні Бухти Вікінгів. Табличка “стрийський лісгосп” також здивувала.

    Виїхавши з лісу були в захопленні. Панорама костелу в Соколівці і вежи в П’ятничанах вражає. Рекомендую.
    Костел далі валиться, стан став гірший ніж у звіті Тараса 2007-го року. Запах хімії досі присутній, здається він там вже назавжди. На вершечку костелу сидів вартовий, здалеку можна було подумати що це класичний декоративний птах а-ля півник на вежі в П’ятничанах. Але бузько був справжній.

    Їдемо до вежі. Сусідські пси, напевне, рідко бачать роверистів, дуже гавкають і переслідують ще метрів з 50. З вежі теж дуже гарний огляд місцевості. Сама вона була нажаль зачинена.

    Кавалок по шосе і ми в Репехові, пролітаємо його і піднімаємось на Квітне, місцеві цокають язиками дивляться на пропонований мною маршут на Любешку і радять інший, і як виявилось скоро – добре радять. Я планував їхати дорогою “корова в глині застряє”, а піднімалися добротною шутровою. Взагалі, здивувала така кількість файних доріг без асфальту.

    Місця навколо Любешки мальовничі, лісисті горбики, відчуття “глухості” як в карпатських селах. .

    Дорога на Тучне дуже схожа на підйом до Кологорів, лише тут щось чи хтось поламало придорожні берізки. Капличка з прапором. Наступний підйом планували не їхати, а повернути і поїхати вздовж річки Свірж на Глібовичі

    На генштабівці є дорога але коли проїхали трохи хутором Плоске зрозуміли, що дорога це з натяжкою. Вона плавно зникала в болоті за пару кілометрів, лишалась якась щойно протоптана стежка. Місцеві яких ми зустріли лише на половині шляху радили дертися на хребтик і їхати полем, але цього разу я не послухався і це було моє помилкою. 3км ми подолали за трохи більше ніж годину крізь зарослі і кропиву в людський ріст, поки не вийшли на дорогу яка спускалася з хребта. Настрій в Лесі впав, в мене аналогічно.

    Тверде покриття в Мивсевій вернуло трохи наснаги і до Свіржа подолавши кілька підйомів після Глібовичів доїхали по четвертій. Поспіхом оглянувши замок і закинувши в себе трохи їжі рушили на Бібрку. Знову горби, та здається зі Свіржа їхати легше ніж до нього.
    На станцію приїхали за 2 хв до номінального відправлення потяга, але він запізнився ще на 10. За сорок хвилин вже були у Львові.

    От така собі подорож “міні-карпатами”. Сумарний набір майже 1км на 55км.

    Оцінити і написати огляд

    СТАРТ: 28/06/2010
    56 км Львівська область UA
    Отримати напрямок

    Складність:

    Учасники мандрівки:

    nnn та Zhabcya