Bikepacking по-польськи

Варшава-Гембін-Варшава
  • Загальна відстань: 222 км
  • Слідуючи тренду чи поклику моди, вирішив я забайкпачити.

    Для цього взичив в hvvi підсидільну сумку fast’n’light на 17л, в Спіріта газову горілку з казанком і в найближче вихідні, які припали на відрядження до Польщі, запланував собі маршрут лісами-полями поблизу Варшави.

    Отже, в суботу зранку запакував я всьо потрібне і не дуже до сумок і поїхав згідно із настанов жопса, куди закачав заздалегідь приготовлену трасу, шляхом наклікування на gpsies.

    Першими на моєму шляху були ліси Kampinoski Park Narodowy, який межує із Варшавою і є чи не найбільшим лісовим масивом в Польщі. Там дійсно красиво! Це мішані ліси, де переважають сосни та дуби. В лісах величезна кількість стежок та доріг, що робить парк ідеальним місцем для любителів активного відпочинку, чим охоче користуються мешканці Варшави і гості міста. Особливо цікаво поганяти в’юнкими стежками, які густо встелені виступаючим із землі корінням. Правда, робити це з баулами та наплечником, не дуже весела розвага…

    Отак, весело підстрибуючи на коріннях та грузнучи в піски Кампіносу, добрався я до більше впорядкованих територій, і помандрував шутром-асфальтом-шутром поміж агроугідь, пасовищ і невеличких річок. Часом зупинявся для коригування маршруту та для перекусів. Тут власне і знадобилась газова горілка з банячком, яку я взичив у Спіріта)))

    Першочерговим планом був нічліг на березі лісового озера Gościaż, що знаходиться в одноіменному природному заповіднику на території доволі великого за площею природного парку Gostynińsko-Włocławski Park Krajobrazowy. Нажаль, не вистачало мені часу доїхати до планового пункту призначення, тож довелось коригувати маршрут на льоту.

     

    Вибір впав на озеро Здворське, яке більш “обжите” туристами. Довелось розставити намет в кемпінгу, адже покупатись в озері після виснажливого дня хотілось, а інших можливостей бути поближче до води не знайшов. Втішило, що крім мене в кемпінгу було ще тільки два намети, які були доволі далеко від мене, щоб заважати мені насолоджуватись тишею і готуватись до наступного дня.

    Добре виспавшись і поспостерігавши за ранішньою мглою над озером, я перекусив і вирушив в зворотньому напрямку, щоправда іншою дорогою.

    Через кілька кілометрів доїхав до Вісли, і побрів вздовж річкової повенезахисної дамби на південний схід до Варшави. Покриття гравійне і досить приємне, щоправда, вчорашніх 100+ км давалися взнаки і п’ята точка на кожну навіть незначну ямку реагувала не дуже радісно)))

    Ділянка шляху виявилась монотонною – з однієї сторони дамба, з другої – поля і поодинокі господарські угіддя. Не думав, що вздовж Вісли буде так пусто… Тільки коли-не-коли туристи або рибалки траплялись мені на шляху. На закінчення такої Віслостради, вирішив я перепочити на березі притоки Вісли – річки Бзура.

    Там я знову скористався банячком та пальником для приготування обіду, потім скупнувся і поїхав далі. Попереду було найважче – вже знайомий мені Kampinoski Park Narodowy з його пісочно-корінястими дорогами-стежками.

    Ой важко було… Долоні боліли, задниця нила, спина стогнала… Останні 20 км, то взагалі як кантрійна стежка… Вверх-вниз, коріння, в’юнкі повороти… Курва, це ж мав бути відпочинок!!!

     

    Зранку прокинувся ніби нічого й не бувало. Здоровий, виспаний, без болей в різних частинах тіла. Значить було кльово!

    Є що сказати?

    СТАРТ: 08.09.2018
    222 км mazowieckie PL
    Отримати напрямок