Розлуч-Самбір aka Матрасна покатушка 2

Розлуч - Спас - Спаський камінь - Самбір
16/11/2010
77

Учасники мандрівки:

backpacker, AlexSay, luuda та Petro

Заглянувши напередодні на форум, був дуже радий планам АлекSay, тому що:

      * на неділю віщували чудову погоду
      * мої колєги вкотре спасували кататися на вихідних
      * самотньо кататися недалеко навколольвів’ям не дуже весело
      * повтор маршруту першої матрасної покатушки свого часу сподобався
      * наразі мало з ким катався з Бескиду (або ж ні з ким, якщо не рахувати 1 км Вульок з alex’ом до моменту поломки мого гака-пєтуха) – і ось нагода

Швиденька мінімальна підготовка увечері. Двічі прокидався посеред ночі – боявся проспати. Утретє прокинувся перед будильником. Доволі приємні 8 км спокійним враннішнім містом до приміського вокзалу. Там вже всі у зборі. Знайомимося-вітаємося. Несподіванкою стало побачити там hvvi – він з нами буде матрасити?! Але, як виявилося, він на мукачівку місити болото у горах разом з e-one, Коно та Нікалаїчем.

Матрасувати зібралося нас семеро: АлекSay, Петро, Володя + Аліса, Люда (luuda) з чоловіком, я. Львів – Сянки о 6:41; 16 грн з копійками за півторашний квиток (людина + велосипед) до Розлуча. Повантажилися у порожній вагон. Вова з Алісою більшість дороги досипали. Ми ж балакали на різноманітні навколовелосипедні теми. Абсолютно не здивувало, що більша половина присутніх ІТ-шники :).

Десь коло 10-ої оперативно вивантажуємся на мікро-подобу перону в Розлучі. Погода суперова, як і очікувалося. Виїзд на дорогу – і вперед. Завдяки спускам перші 25 км промчали хвилин за 50 з середньою швидкістю в районі 30 км/год. Щоправда, як влучно відзначила Люда, через таку швидкість на старті не дуже й встигали роздивлятися природу понад дорогою. Зацінив, як по асфальту котять сліки/напівсліки АлекSay, Вови і Аліси.

4slLdjiSMRYЗвернули у Спас. Розпитали у місцевих, як дістатися до Спаського каменю. Не одразу натрапили на вірний шлях, набравши по дорозі добряче болота. Після цього під гору лісом пхали мабуть ще по 1-2 кг багна на велосипед. Коли блукали у пошуках стежки, АлекSay вирвався уперед і потім по GPS якимось альтернативним шляхом дістався наверх. Там нас чекала “цивілізація” у вигляді сміття та дебільних написів на каменях. Саме ж каміння доволі цікаве, зокрема одна з частин, яка “на чесному слові” якимось дивом стоїть на більшій плиті. Складалося враження, що підіпхнути добряче – і полетить униз.

Спустилися трохи нижче на галявинку з колибоподібними накриттями (лави і столи усередині), де було вирішено зробити привал на шашлики. Трохи посидівши на сонечку, Люда з чоловіком вирішили відокремитися і поїхали далі, домовившись про зустріч уже в Самборі на вокзалі.

На рахунок шашликів: я наївно думав, що їх ми відвідаємо у якісь придорожній харчевні, а виявилося, що народ порядно закупився у Львові і все везлося з собою, включаючи шампури. Не дуже просто було знайти нормальні дрова у сосновому лісі, але назбираного вистачило. Перекусили, посиділи, погомоніли. Принагідно дякую Алексу, Петру, Володі та Алісі за частування та приємну компанію.

Здається трохи засиділися – знову в путь. На свій подив, без пригод спускаюся доволі стрімкою лісовою стежкою. Перед виїздом зі Спаса трохи відмиваємо велосипеди у річці. АлекSay підганяє вирушати. На перехресті з варіантами Хирів та Самбір вибираємо перший, бо виглядає на те, що часу якраз вдосталь на подолання цього гаку (порівняно зі звичайними 20 км напряму до Самбора по трасі + втикання на вокзалі). Добра третина (моє суб’єктивне відчуття, не засікав точно) решти шляху виявилася доволі насиченою підйомами, які мені доволі шустро вдавалося долати на найнері (принаймні інші це відзначали), решта теж не відставали. Гірки відчутно виснажили.

Після одного з підйомів, Garmin Алекса пропонує зрізати кілька кілометрів, повернувши праворуч на якесь село, не доїджаючи 6 км до Хиріва. Цигель-цигель-ай-лю-лю, тому пристаємо на цей варіант. Спуск приводить у якесь задуп’я, де місцеві скеровують нас на вірний шлях, трохи повертаємось і на превеликий подив виїжджаємо на маркований велосипедний маршрут (R63, якщо я не помиляюся). Ця частина шляху трохи кантрійна, а також запам’яталася мега-крутим підвісним мостом, який я б назвав радше підвісною консервною банкою :). Але це не завадило безстрашному Петру першим його переїхати. Ми ж вирішили не ризикувати і подолали його спішившись. Тільки на іншому боці я помітив напис “Небезпечно. Прохід заборонено” – без коментарів.

Після виїзду на дорогу стало зрозуміло, що аби встигнути на електричку о 17:30, потрібно їхати зі швидкістю 30+ км/год, що малореалістично. Але тим не менше намагалися крутити у доволі непоганому темпі, наскільки це вдавалося. Після подоланих 55-60 км вже відчувалися ноги. Стемніло. Мені особисто в таких умовах не дуже комфортно і цікаво їхалося (ліхтаря поки що не маю). Також щось не дуже пішов останній підйом перед Самбором, на початку якого ми були десь о 17:35-17:40.

Незважаючи на те, що на планований потяг не встигли, настрій ні в кого ніби не підупав. Поїхали темними вулицями Самбора подивитися на звірів у міні-зоопарку якогось готельно-відпочинкового комплексу. Запах правда там навколо… При світлі ліхтариків подивилися на бідосьних тваринок. Петро почастував кількох печеньками. Мені найбільше запам’ятався ультрафлегматичний ослик та олень, який активно демонстрував Вові свої вміння працювати язиком :).

До наступної електрички залишалося коло 2-х годин, які ми провели на столиках коловокзального генделика. Підкупивши ще провіанту на дорогу, десь о 20:15 завантажилися в потяг Самбір-Львів, який чомусь стояв ще хвилин 15-20 понад час відправлення. Як виявилося, це мабуть для того, щоб люди встигли пересісти з іншої прибулої електрички. По дорозі цю затримку ніби намагалися надолужити порівняно швидшим рухом і зупинками не більше 1-2 хв.

АлекSay і Володя з Алісою позасинали. Петро і я щось собі балакали. Дорога промайнула доволі швидко і ось ми вже на приміському вокзалі, задоволені проведеним днем, прощаємося і роз’їжджаємося по домівках.

Матрасна покатулька однозначно вдалася, незважаючи на на те, що не встигли на електричку, як планувалося. Усім дякую за компанію. Приємно було познайомитися. Сподіваюся, до наступних зустрічей/покатульок.

Велокомп (по пам’яті перед виїздом з вокзалу):

      * 20+ км/год середня
      * 56+ км/год максимальна
      * 77+ км за 3:50 (ну і ще 16-17 км по місту до вокзалу і назад)

 

Залишити відповідь