Прийма, Барвінок та інші закапелки

Розвадів - грот Прийма-Розділ - Новий Розділ - оз.Барвінок - Бориничі - Вибранівка - Березина - Суходіл - Лопушна - Жирівка - Львів
  • Загальна відстань: 77 км
  • Хотілося гір, але пертися на Боржаву не хотілося. Тому виручило довколольвів’я. Та і про грот Прийми мріялося давно. Тому вирішено було їхати в сторону Роздолу.

    Оскільки їжджу рідко, не був певен у своїх силах, тому проїхати 130+ км було би помилкою, згодом підтвердилося. Тому Трускавецькою електричкою під’їхав до Миколаєва Дністровського. Звідти вже покотив у жадані простори. По дорозі гарно піджер черешень і вкотився у ранковий лісок біля гроту. Тут мене чекала зграя летючих партизанів. Кожного разу як звіряв дорогу вони мене нещадно їли. Доволі швидко, майже без зупинок допнув до гроту. Виявив ще печерку, де можна і ночувати. Загалом грот цікавий, але комарі не давали змоги все гарно роздивитися.

    Далі вирішив не скидатися, а вкотитися в дорогу на Розділ ліском. Трішки побуреломив, але таки втафив в потрібну дорогу. Далі гарна доріжка йде аж до Роздолу, але вже добряче заросла і дуже багато гілок мене гладило по писку. Далі Розділ, Новий Розділ, купівля сніданку, Барвінок, сніданок, купі-купі, сонячні ванни, релакс, спека, пора їхати…

    Дорога знайома і рідна. Нарвав ще цвіту липи, вишень і наснаги. Гарно котилося, хоч і же почало припікати сонце. Так без проблем докотився до Вибранівки. Далі вирішив шукати нових доріг, і поїхав на Березину. Цікавого чогось там не було, але не довелося болотами їхати. Гарна дорога, правда сліпучо біла. Але для ровера саме то :). Дуже швидко промайнуло то все. Їхати було дуже приємно, жодної автівки. Та і людей було лише кілька по дорозі. Черешень дуже мало.

    Опісля Суходолу виринув новий асфальтик, правда на повороті він одразу зник, але після горба знову з’явився. Поїздка перетворилася на шосе. Правда ще де-не-де ремонтують, але діло вже прямує до квітки. Мего-круто. Бо нова дорога веде аж до Жирівки. Там дуже знайомі бетоні плити лежать незворушно. На них вже сили мене почали добряче покидати. Ще й сонце почало закипати, радий, що це вже Львів під носом.

    Докотився таки до 3 дня, нажерси морозива. Мняко ліг від виснаги і засмаги на підлогу дому й тішився такій незвично швидкій і насиченій мандрівці. Якось все інакше, спокійніше, рівніше, але насичено і тим не менш швидко…

    Є що сказати?

    СТАРТ: 25/06/2017
    77 км Львівська область UA
    Отримати напрямок

    Учасники мандрівки:

    hvvi