Вздовж вузькоколійки (або 100% МТВ по Карпатах)
Маючи забагато вихідних, я спланував проїхатись старим маршрутом де вже колись їздив і мені тоді дуже сподобалось, це вздовж вузькоколійки з Нового Мізуня до Сенечова, але ще потрібно доїхати до того Мізуня,і трохи подумавши і порадившись з E-one, вирішили сісти у мукачівську вийти в Сколе, а ввечері зі Славського нею ж вернутись назад.
Отже:
– 7,01- крім E-one проїхатись з нами захотіли Nestoror i Westsider, сіли без проблем у електричку, за вікном хмари, але десь за Стрийом почало виднітись сонце…
– десь -9,10- вигрузились в Сколе і рушили в сторону хребта Сукіль через водоспад Кам’янка. Біля водоспаду зупинились пофотографувались і перевдяглись в шорти. Вже майже при виїзді на хребет, дорога перетворилась на глиняне багно
– 11,00- на хребті відкривались чудесні краєвиди і Ми традиційно перекусивши налисниками з сиром рушили вниз в с. Козаківка
Їхалось просто бомбово, швидкість 35-40 по калюжах і каміннях.
Далі по моємо плану мала бути асфальтова дорога через Болехів,Долину,Вигоду…, Але оскільки ми не хотіли їхати по асфальті, то подумали взяти хребтик який розділяє Козаківку і Лужки, трохи розпитавшись в місцевих і послухавши традиційно їхнє:”Ви там на своїх роверах не проїдете…”
почали штурмувати хребет,спочатку їхалось,потім трохи йшли по буреломах,а потім афігенний спуск і погоня по селі з швидкістю 35-45 км/год.
-12,00- так ми проїхали села Лужки і Слободу-Болехівську. Там знову троха розпитавши в місцевих ( правду кажуть, шо язик до Києва доведе ) вирішили поїхати грунтовками на Кропивник, а потім і на Мізунь…
-13,40-ми вже в Мізуні, і поки хлопці закуповували продукти в місцевому магазині, я розказував місцевому вуйкові чого і куда ми їдемо, розказавши шо ми їдемо зі Сколе… він мене здивовано питає:
“а шо ви зі Сколе вчора ше виїхали…”
-14,30- проїхавши Ст. Мізунь і Новий Мізунь по бажанню трудящихся робиться привал на обід.
Поки обідали то порахували що до відправлення мукачівської ми встигаємо впритик, тому довго не відпочивали і рушили по рельсах карпатського трамвайчика.
-15,00- спочатку десь 10 км їхали по грунтовці з великими баюрами, які ніяк не можливо було обїхати, потім трохи їхали вздовж самої колії
-15,40- тусуємо ногами вздовж тої вузькоколійки, бо їхати вже не можливо. Здивувало,мене що в порівнянні з минулим роком вузкоколійка була відновленна, а не розкрадена 
-16,30- проїхали більше половини вузькоколійної ділянки маршруту, але почав накрапати дощик, аякже без дощу(подумав я собі)
насправді, цей кусочок маршруту дуже мені подобається, бо він дуже дикий і гарний
-17,00- приїхали і с. Сенечів, де вирішуємо їхати на Славське через Рожанку…
-17,30- підіймаємось на хребет який розділяє Рожанку і Сенечів
-18,15- МТБешний спуск в саму Рожанку.
-18,30- Знову погоня по селі з шаленою швидкістю,як для велосипеда
-19,10- стоїмо в Славське на Вокзалі і чекаємо на Мукачівську.
Отже проїхали 110-кілометровий відрізок карпатськими болотами(бо день перед тим падав дощ, як у Львові) Всі стомлені брудні, але в міру задоволенні.
Дякую всім за веселу компанію.